Лікар сексопатолог Івано-Франківськ

Еректильна дисфункція (імпотенція)

Дисфункція ерекції, також відома як імпотенція, є поширеним станом, який характеризується нездатністю досягти або підтримувати ерекцію статевого члена, достатню для статевого акту. Це може бути тимчасовою або постійною проблемою, і вона може впливати на чоловіків будь-якого віку.

Симптоми еректильної дисфункції:

• Труднощі з досягненням ерекції
• Підтримка слабкої ерекції
• Зменшення сексуального бажання
• Втрата спонтанних ерекцій

Причини еректильної дисфункції:

Існує ряд факторів, які можуть сприяти еректильній дисфункції, включаючи:

• Фізичні причини: такі як захворювання серця, цукровий діабет, високий кров’яний тиск, високий рівень холестерину, ожиріння, неврологічні захворювання, гормональні проблеми, анатомічні дефекти статевого члена та побічні ефекти ліків.
• Психологічні причини: такі як стрес, тривога, депресія, почуття провини, проблеми з відносинами та минулі сексуальні травми.
• Спосіб життя: такі як куріння, вживання наркотиків, надмірне вживання алкоголю та відсутність фізичної активності.

Лікування еректильної дисфункції:

Лікування еректильної дисфункції залежить від причини стану. Існують різні варіанти лікування, включаючи:

• Зміна способу життя: такі як відмова від куріння, обмеження вживання алкоголю, регулярні фізичні вправи та підтримка здорової ваги.
• Ліки: такі як інгібітори фосфодіестерази (PDE5), які допомагають збільшити приплив крові до статевого члена.
• Інтракавернозні ін’єкції: ліки, які вводяться безпосередньо в статевий член, щоб викликати ерекцію.
• Вакуумні пристрої: пристрої, які створюють вакуум, щоб допомогти крові надходити до статевого члена і викликати ерекцію.
• Хірургічне втручання: імплантати статевого члена можуть бути варіантом для чоловіків, яким не допомагають інші методи лікування.

Як лікувати еректильну дисфункцію

Важливо довіритись сексологу, якщо у вас є проблеми з ерекцією. Сексолог – андролог може допомогти вам визначити причину проблеми та рекомендувати найкращий курс анонімного лікування.

Передчасна еякуляція

Передчасна еякуляція – це стан, при якому чоловік досягає оргазму та еякуляції швидше, ніж хотілося б, незалежно від бажання контролювати цей процес.

Причини:

• Підвищена чутливість голівки пеніса
• Тривожні розлади
• Депресія
• Стрес
• Неврози
• Гормональні порушення

Діагностика:

• Збір скарг та анамнезу
• Визначення часу до еякуляції
• Аналіз гормонів крові
• Психодіагностика

Лікування передчасної еякуляції:

• Психотерапія та корекція поведінки
• Медикаменти, що знижують чутливість (антидепресанти, анестетики у вигляді спрею)
• Техніки контролю еякуляції
• Лікування супутніх захворювань

Як подолати передчасну еякуляцію

Важливо не ігнорувати проблему, а звернутися до сексопатолога – андролога. Передчасну еякуляцію можна успішно лікувати як медикаментозно, так і за допомогою психотерапії.

Затримка еякуляції

Затримка еякуляції – це нездатність досягти оргазму та еякуляції попри достатнє сексуальне збудження і стимуляцію.

Причини:

• Психологічні (тривога, депресія, стрес)
• Нейробіологічні розлади
• Побічна дія ліків (антидепресанти, антипсихотики)
• Ендокринні порушення (гіпотиреоз, гіперпролактинемія)
• Запальні захворювання простати, уретрити
• Порушення рефлекторної дуги еякуляції

Діагностика:

• Збір скарг та анамнезу
• Фізикальне обстеження
• Аналізи гормонів та сім’яної рідини
• УЗД простати, органів малого тазу
• Нейрофізіологічне тестування

Лікування:

• Психотерапія
• Медикаменти (інгібітори оборотного захоплення серотоніну, α-блокатори)
• Фізіотерапія та масаж простати
• Корекція гормональних порушень
• Відміна ліків, що викликають розлад

Ефективне лікування затримки еякуляції можливе, якщо з’ясувати і усунути причину. Комплексний підхід дає кращі результати.

Низьке сексуальне бажання (гіпосексуальність)

Низьке сексуальне бажання, також відоме як гіпосексуальність, – це стан, при якому людина має знижений сексуальний потяг або інтерес до сексуальної активності. Це може бути тимчасовим або постійним станом і може впливати на людей будь-якої статі, віку чи сексуальної орієнтації.

Існує багато причин низького сексуального потягу, включаючи:

• Психологічні фактори: стрес, тривога, депресія, проблеми у стосунках, низька самооцінка
• Біологічні фактори: гормональний дисбаланс, проблеми зі щитовидною залозою, хронічні захворювання, побічні ефекти ліків
• Фактори способу життя: втома, недосипання, куріння, вживання алкоголю, вживання наркотиків

Низьке сексуальне бажання може лікуватися за допомогою терапії, ліків або змін способу життя.

Якщо ви стурбовані низьким сексуальним бажанням, важливо поговорити зі своїм лікарем. Ваш лікар може допомогти вам визначити причину вашої проблеми та рекомендувати відповідне лікування.

Ось кілька порад, які можуть допомогти вам підвищити сексуальне бажання:

• Знизьте рівень стресу. Стрес може негативно вплинути на ваше сексуальне життя. Знайдіть способи розслабитися та зняти стрес, наприклад, займайтеся спортом, йогою або медитацією.
• Покращіть свій сон. Коли ви не висипаєтеся, це може знизити ваше сексуальне бажання. Переконайтеся, що ви спите 7-8 годин щоночі.
• Спілкуйтеся зі своїм партнером. Поговоріть зі своїм партнером про свої сексуальні потреби та бажання. Спілкування може допомогти вам покращити своє сексуальне життя.
• Спробуйте нове. Спробуйте нові сексуальні пози, іграшки або фантазії. Додавання новизни до вашого сексуального життя може допомогти вам збудитися.
• Зверніться за професійною допомогою. Якщо ви стурбовані своїм сексуальним бажанням, поговорить з лікарем – сексологом. Вони можуть допомогти вам визначити причину вашої проблеми та рекомендувати відповідне анонімне лікування.

Больовий секс (диспареунія та вагінізм)

• Больовий секс – це секс, який супроводжується болем. Це може бути викликано низкою факторів, включаючи:
• Диспареунія: це медичний термін, який використовується для опису болю під час статевого акту. Вона може вражати жінок, чоловіків і людей з небінарною статтю.
• Вагінізм: це стан, при якому м’язи тазового дна мимоволі скорочуються під час статевого акту, що робить проникнення болючим або неможливим.
• Інфекції: що передаються статевим шляхом (ІПСШ), такі як хламідіоз та гонорея, можуть викликати біль під час статевого акту.
• Інші стани: такі як ендометріоз, вульводинія та атрофія піхви, також можуть викликати біль під час статевого акту.

Лікування вагінізму і диспареунії

Якщо ви відчуваєте біль під час сексу, важливо звернутися до свого лікаря або іншого медичного працівника, щоб визначити причину та отримати лікування. Лікування болючого сексу може включати:

• Ліки: Для лікування ІПСШ або інших інфекцій, які можуть викликати біль, можуть бути призначені антибіотики або противірусні препарати.
• Терапія: Фізіотерапія або когнітивно-поведінкова терапія можуть допомогти при вагінізмі та інших станах, які викликають біль під час сексу.
• Гормональна терапія: Гормональна терапія, наприклад, естроген, може допомогти при атрофії піхви.
• Ліки: Знеболюючі препарати, такі як ібупрофен або ацетамінофен, можуть допомогти полегшити біль під час сексу.

Важливо пам’ятати, що біль під час сексу не є нормальним і його не слід ігнорувати. Зверніться до свого лікаря або іншого медичного працівника, щоб отримати допомогу.

Сексуальні травми та депресія

Сексуальна травма – це будь-який небажаний сексуальний досвід, який може мати значний вплив на життя людини. Це може включати:

Зґвалтування: Примусовий сексуальний акт, до якого людина не дала згоди.

Спроба зґвалтування: Недосконалий акт зґвалтування, який включає будь-які дії, спрямовані на примус до сексуального контакту.

Сексуальне насильство: Будь-який тип сексуального контакту або поведінки, який є примусовим або небажаним.

Сексуальне домагання: Небажані сексуальні аванси, зауваження або дії.

Інцест: Сексуальна активність між членами сім’ї або близькими родичами.

Сексуальна травма може мати значний вплив на психічне та фізичне здоров’я людини.

Жертви сексуальної травми можуть відчувати:

Депресія: це поширений наслідок сексуальної травми. Вона може проявлятися почуттям безнадії, втратою інтересу до життя, змінами сну та апетиту, а також труднощами з концентрацією.

Тривога: це ще один поширений наслідок сексуальної травми. Вона може проявлятися почуттям нервозності, страху, панічними атаками, а також фізичними симптомами, такими як серцебиття, пітливість і запаморочення.

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР): це серйозний психічний розлад, який може виникнути після переживання травматичної події, такої як сексуальна травма. Симптоми ПТСР можуть включати нав’язливі спогади, кошмари, флешбеки, а також відчуття оніміння або відчуження.

Проблеми з довірою та близькістю: Жертви сексуальної травми можуть мати труднощі з довірою іншим людям, а також з формуванням і підтримкою близьких стосунків.

Фізичні проблеми: Сексуальна травма може призвести до ряду фізичних проблем, таких як хронічний біль, сексуальні дисфункції та проблеми з травленням.

Відновлення сексуальної функції після травми

Якщо ви пережили сексуальну травму, важливо звернутися за допомогою. Існує ряд ресурсів, які можуть вам допомогти, включаючи:

• Психотерапія: Психотерапія може допомогти вам впоратися з емоційними наслідками сексуальної травми.
• Групи підтримки: Групи підтримки можуть дати вам можливість спілкуватися з іншими людьми, які пережили схожий досвід.
• Медикаменти: Медикаменти можуть бути призначені для лікування депресії, тривоги та інших симптомів, пов’язаних з сексуальною травмою.

Сексуальна аверсія

Сексуальна аверсія – це стійка та інтенсивна неприязнь або відраза до сексуальної активності. Вона може бути спрямована на всі аспекти сексу або лише на певні, наприклад, дотик, проникнення або певні сексуальні практики.

Сексуальна аверсія може виникати у людей будь-якої статі, віку чи сексуальної орієнтації. Вона може бути спричинена низкою факторів, включаючи:

• Психологічні фактори: Переживання сексуального насильства, тривога, депресія, проблеми у стосунках, негативні сексуальні досвіди в минулому.
• Біологічні фактори: Гормональний дисбаланс, певні ліки, хронічні захворювання.
• Фактори способу життя: Вживання алкоголю, вживання наркотиків, стрес.

Сексуальна аверсія може лікуватися за допомогою терапії, ліків або змін способу життя.

Якщо ви стурбовані сексуальною аверсією, важливо поговорити зі своїм лікарем або іншим медичним працівником. Вони можуть допомогти вам визначити причину вашої проблеми та рекомендувати відповідне лікування.

Ось кілька порад, які можуть допомогти вам подолати сексуальну аверсію:

• Спілкуйтеся зі своїм партнером. Поговоріть зі своїм партнером про свої сексуальні потреби та бажання. Спілкування може допомогти вам покращити своє сексуальне життя.
• Спробуйте нове. Спробуйте нові сексуальні пози, іграшки або фантазії. Додавання новизни до вашого сексуального життя може допомогти вам збудитися.
• Зверніться за професійною допомогою. Якщо ви стурбовані своєю сексуальною аверсією, поговоріть з сексологом. Вони можуть допомогти вам визначити причину вашої проблеми та рекомендувати відповідне лікування.

Пам’ятайте, що сексуальна аверсія – це не вирок. За допомогою лікування ви можете подолати цю проблему та покращити своє сексуальне життя.

Порушення сексуальної ідентичності

Порушення сексуальної ідентичності можуть виникати в різних формах і мати різні причини. Термін охоплює широкий спектр ситуацій, де особа може відчувати невідповідність між власною сексуальною ідентичністю та виявленою статью чи роллю у суспільстві. Ось кілька різновидів порушень сексуальної ідентичності та можливі підходи до їх лікування:

• Гендерна дисфорія: Це стан, коли особа відчуває значущий дискомфорт або невідповідність між своєю природною гендерною ідентичністю та статевою приналежністю, яку вона виявляє у суспільстві. Лікування може включати психотерапію, медикаментозну терапію та, у деяких випадках, гендерні корекційні процедури.
• Гомосексуалістська орієнтація в умовах дискримінації: Особи, які відчувають себе відхиленими або дискримінованими через свою гомосексуальну орієнтацію, можуть відчувати стрес і психічний дискомфорт. Психотерапія та підтримка спільноти можуть бути корисними.
• Сексуальна орієнтація та релігійні переконання: Деякі особи можуть відчувати конфлікт між своєю сексуальною орієнтацією та релігійними переконаннями. Психотерапія або консультування можуть допомогти вирішити цей конфлікт.
• Асексуальність: Особа може відчувати невідповідність між своєю сексуальною ідентичністю та відсутністю бажання або інтересу до сексу. Важливо розуміти це явище, обговорювати його з фахівцем і вирішувати емоційні аспекти.

Лікування порушень сексуальної ідентичності може включати психотерапію, консультування, підтримку груп та, у деяких випадках, медикаментозне лікування. Важливо враховувати індивідуальні особливості кожної людини та ставитися з повагою до її унікальності при розробці плану лікування.

Сексуальна безплідність

Сексуальна безплідність — це стан, при якому пара не може зачати дитину після тривалого періоду нормальних та захищених статевих контактів. Це може бути результатом різних факторів, які можуть впливати на якість сперми, функції яєчників чи репродуктивний шлях.

Можливі причини сексуальної безплідності:

• Проблеми зі спермою чоловіка: Низька якість сперми, знижена рухливість або низька концентрація можуть впливати на здатність сперми запліднити яйцеклітину.
• Проблеми з яйцеклітинами чи функцією яєчників у жінок: Нерегулярний овуляційний цикл, відсутність яйцеклітин або проблеми з функцією яєчників можуть ускладнити зачаття.
• Анатомічні або структурні аномалії: Патології в репродуктивних органах, такі як блокування труб, можуть перешкоджати пересуванню сперми або яйцеклітини.
• Хвороби статевих органів: Інфекції чи захворювання, такі як ендометріоз чи варикоцеле (розширення вен мошонки), можуть впливати на репродуктивне здоров’я.
• Гормональні розлади: Розлади в рівнях гормонів, такі як зниження рівня гонадотропіну чи естрогену, можуть впливати на регулювання репродуктивної системи.

Лікування сексуальної безплідності може включати:

• Фармакотерапію: Ліки для поліпшення якості сперми, стимулювання овуляції чи регулювання гормонального балансу.
• Хірургічні методи: Хірургічні втручання можуть бути використані для виправлення анатомічних аномалій чи відновлення прохідності труб.
• Інтраутеринна інсемінація (IUI): Процедура, при якій сперму вводять безпосередньо в матку.
• Ін вітро (IVF): Процес, при якому сперму та яйцеклітину об’єднують поза тілом та вводять запліднену яйцеклітину в матку.
• Допоміжні репродуктивні технології (ART): Включають процедури, такі як інтравітринійна ін’єкція сперми (ICSI) або донорська оцітсювання.

Важливо звертатися за консультацією до лікаря чи репродуктивного спеціаліста, якщо у вас виникають труднощі з зачаттям дитини. Особливий план лікування буде залежати від конкретної причини безплідності у конкретної пари.

Аноргазмія

Аноргазмія – це стан, при якому особа не може досягти оргазму під час статевого акту чи іншої форми стимуляції. Це може бути спричинене різними факторами, які включають фізіологічні, психологічні та соціокультурні аспекти. Деякі можливі причини аноргазмії та можливі підходи до лікування включають:

Психологічні фактори:

• Стрес і тривожність: Сильний стрес або тривожність можуть блокувати сексуальну реакцію.
• Проблеми в партнерських відносинах: Конфлікти чи проблеми відносин з партнером можуть впливати на сексуальну задоволеність.

Фізіологічні фактори:

• Гормональні зміни: Зміни в гормональному фоні можуть впливати на сексуальну відповідь.
• Проблеми зі здоров’ям: Наприклад, аноргазмія може виникнути внаслідок медичних станів, таких як діабет, проблеми з щитовидною залозою чи неврологічні розлади.

Лікарські препарати:

Деякі ліки, зокрема антидепресанти чи препарати для лікування артеріальної гіпертензії, можуть мати побічний ефект у вигляді аноргазмії.

Сексуальна інгібіція чи виховання:

Особисті чи культурні уявлення про сексуальність можуть впливати на сприйняття та досвід оргазму.

Травми чи сексуальні насильства:

Досвід травм або сексуального насильства може призвести до дефіциту комфорту та блокувати сексуальну відповідь.

Методи лікування аноргазмії

Лікування аноргазмії може включати психотерапію, включаючи сексуальну терапію, а також врахування фізіологічних аспектів, таких як зміни в лікуванні або управління стресом. Важливо консультуватися з сексологом для отримання індивідуалізованої оцінки та плану лікування, адаптованого до конкретних обставин і потреб особи.

Порушення лібідо у чоловіків

Низьке лібідо у чоловіків може мати різноманітні причини, і їх визначення вимагає комплексного підходу. Деякі можливі причини включають фізичні, психологічні та соціокультурні аспекти. Ось декілька часто зустрічаються факторів, які можуть призвести до порушень лібідо у чоловіків:

Фізичні причини:

• Проблеми з ендокринною системою, такі як низький рівень тестостерону.
• Хвороби, які впливають на кровообіг, такі як цукровий діабет або атеросклероз.
• Лікарські препарати, що можуть впливати на сексуальну функцію.

Психологічні причини:

• Стрес і тривожність.
• Депресія.
• Проблеми відносин.
• Низька самооцінка або відчуття власної неспроможності.

Соціокультурні причини:

• Сприйняття маскулінності та сексуальності у суспільстві.
• Культурні або релігійні переконання.
• Проблеми відносин або сімейні проблеми.

Стиль життя:

• Неправильне харчування та низька фізична активність.
• Зловживання алкоголем або наркотиками.
• Недостатня кількість сну.

Якщо у вас або у кого-небудь є проблеми з лібідо, важливо звернутися до лікаря. Лікар може визначити можливі причини та розробити індивідуальний план лікування. Це може включати зміни в стилі життя, лікарську терапію або консультування психолога.

Порушення лібідо у жінок

Порушення лібідо, також відоме як зниження сексуального потягу або статевого потягу, є поширеною проблемою, яка може вражати жінок будь-якого віку. Існує багато потенційних причин порушення лібідо, включаючи фізичні та психологічні фактори.

Причини жіночої фригідності:

• Гормональні зміни, такі як менопауза, вагітність, або післяпологовий період
• Низький рівень естрогену або прогестерону
• Медичні стани, такі як серцево-судинні захворювання, діабет, ожиріння, або синдром полікістозних яєчників
• Побічні ефекти ліків
• Зловживання психоактивними речовинами
• Нестача сну
• Хронічний стрес
• Біль під час сексу
• Психологічні причини порушення лібідо у жінок можуть включати:
• Депресія
• Тривога
• Психологічний стрес
• Проблеми у стосунках
• Сексуальна травма
• Почуття провини або сорому
• Низька самооцінка

Діагностика порушення лібідо у жінок

Якщо ви відчуваєте порушення лібідо, важливо звернутися до свого лікаря, щоб виключити будь-які основні медичні стани. Лікар може провести фізичний огляд, запитати про вашу медичну історію та сексуальне життя, а також призначити аналізи крові, щоб перевірити рівень гормонів та інші показники.

Лікування порушення лібідо у жінок

Лікування порушення лібідо у жінок залежить від причини. Якщо причина фізична, лікар може призначити відповідне лікування, наприклад, гормональну терапію. Якщо причина психологічна, може допомогти психотерапія або сексологія.

Зміна способу життя, які можуть допомогти покращити лібідо у жінок:

• Регулярні фізичні вправи
• Здорова дієта
• Достатня кількість сну
• Управління стресом
• Відмова від куріння
• Обмеження вживання алкоголю
• Спілкування з партнером про ваші сексуальні потреби

Важливо пам’ятати, що порушення лібідо – це не рідкість. З допомогою кваліфікованого сексопатолога більшість жінок можуть покращити своє сексуальне бажання та насолоджуватися повноцінним сексуальним життям.

Терапія сексуальної дисфункції

Сексуальна дисфункція – це термін, який охоплює широкий спектр проблем, пов’язаних з нормальною сексуальною функцією. Ці проблеми можуть впливати на будь-яку стадію сексуального взаємодії, включаючи бажання, збудження, досягнення оргазму та відновлення. Сексуальна дисфункція може стосуватися як чоловіків, так і жінок, і мати фізіологічні, психологічні або соціокультурні причини.

При наявності сексуальної дисфункції рекомендується звертатися до фахівця – сексолога, психотерапевта чи лікаря-уролога чи гінеколога. Лікування може включати фармакотерапію, терапію чи консультування для розв’язання психологічних аспектів проблеми.

Лікування психогенних сексуальних розладів

Лікування психогенних сексуальних розладів включає різноманітні підходи, залежно від конкретної проблеми та її причин. Ці підходи можуть бути фармакологічними, психотерапевтичними або комбінованими.

Лікування психогенних інтимних розладів зазвичай включає психотерапію, медикаментозне лікування або їх комбінацію.

Психотерапія може допомогти людям зрозуміти психологічні фактори, які сприяють їхньому сексуальному розладу, і розробити стратегії їх подолання. Поширеними типами психотерапії, які використовуються для лікування розладів, є когнітивно-поведінкова терапія та психотерапія.

Ліки також можуть бути корисними для лікування психогенних сексуальних розладів. Наприклад, інгібітори фосфодіестерази (ІФДЕ) можуть бути корисними для лікування еректильної дисфункції, а селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) можуть бути корисними для лікування передчасної еякуляції.

Якщо ви відчуваєте психогенний сексуальний розлад, важливо звернутися за допомогою до кваліфікованого фахівця. За допомогою лікування більшість людей можуть покращити своє сексуальне життя».